Він відраховує п'ять п'ятидесятидоларових банкнот і тримає їх в руці.
"Принесіть квитанцію", - каже він Біддл.
Я підписав квитанцію і мер передав мені гроші.
Я обережно поклав їх до внутрішньої кишені.
"Тепер робіть свою справу, офіцере", - каже мер, посміхаючись зовсім не як хвора людина.
Пан Біддл кладе свою руку на мою.
"Ви заарештовані, докторе Во-гу, кличка Петерс, - каже він, - за лікарську практику без законного дозволу".
"Хто ви?", - запитую я.
"Я скажу вам хто він, - каже пан мер, підводячись із ліжка.
- Він детектив зі медичної спілки штату.
Він переслідував вас у п'ятьох округах.
Учора він прийшов до мене, і ми придумали цей план щоб вас спіймати.
Гадаю, ви вже більше не будете лікувати в цих місцях, пане Факір.
Що то в мене було  ви казали, лікарю?, - сміється мер, - комплекс - ну, напевно, все одно не розм'якшення мозку".
