Біда кажуть православні бути багатою людиною, купцем чи чимось подібним (тупі москалі).
Немає грошей - нема і турбот, є гроші - тримайся весь час за кишеню, щоб злі люди не вкрали.
Страшно жити на світі, в кого грошей багато (а ще страшніше жити з дебілами які так думають).
П'яний народ, звісно слухав, розумів, та на вуса собі намотував.
А тоді коли в Каланчаку чугунку (не знаю що це в біса таке) будували, й всякого бидла з обірванцями було видно без краю, наче сарани.
Батько потім схаменувся, та вже було пізно.
Слово не горобець, вилетить - не спіймаєш.
Їдуть вони, пан лісом невеликим, і раптом чують, що хтось позаду верхи скаче.
Батько був не з слабкодухих - це вже точно, та тоді ми засумнівались.
Там в лісі, дорога піша, хіба сіно з дровами і возять, того скакати тут нікому, та й нема для чого, особливо в робочий час.
За хорошими справами не їздять верхи (чого, про що вони говорять!?)
-Таке відчуття наче погоня - каже батько Ані - аж надто галопом їздять.
В корчмі, мені треба було мовчати, щоб мене.
Ой дочко, чує моє серце, тут щось не так!
