Помивши посуд та залишивши коней на новій траві, я перетнув неглибоку річку та повільно рушив до пагорба у форму сідла.
Це був чудовий день червня.
Ніколи у своєму житті я не бачив стільки пташок, метеликів, стрекоз та коників, і таких крилатих створінь у повітрі та в полях.
Я дослідив пагорб у форму сідла та від основи до верху.
Я не знайшов жодних знаків закопаного скарбу.
Там не було ні купки каміння, ні давніх порізів на деревах, жодного доказу трьохсот доларів, що були зазначені в документі стараго Рундла.
