- Чи-то ми вже на полюсі? - запитав я в капітана, відчуваючи, як б'ється серце.
- Я цього не знаю. - відповів він.
- О півдні ми будемо на місці.
- Але чи сонце підніметься в цьому тумані? - сказав я дивлячись у сірувате небо.
- Коли хоч трохи з'явиться, мені цього достатньо. - відповів капітан.
У десяти милях від Наутілусу, у напрямку півдня, на висоту двухсот метрів піднімався самотній острівець.
Ми прямували до нього, обережно, бо це море могло бути засіяно підводними каменями.
Через годину, ми дісталися того острівція.
Дві години опісля, ми закінчили тур.
Він нараховував від чотирьох до п'яти миль руху по колу.
Величезну землю розділяв вузенький канал.
Континет, межі якого, можливо, ми не зможемо осягнути.
