-Так, з ліжком не пройдеш.
Ека, помер зовсім невчасно, царство йому небесне!
Перший взяв Михайла за плечі, другий - за ноги і припідняли: руки Михайла і край його халата  застигли у повітрі.
Третій - то був чоловік, схожий на жінку, - захрестились, і  всі троє, безладно стукаючи ногами і ступаючи на підлогу Михайла, вийшли з палати.
У грудях сплячого старого лунали свист і різноголосий спів.
Пашка прислухався, подивився на темні вікна і з жахом скочив з ліжка.
-Ма-а-ма! - простогнав він басом.
І, не дочекавшись відповіді, він кинувся у сусідню палату.
Тут світло від лампадки і нічника ледь-ледь освітлювали морок; хворі, схвильовані смертю Михайла, сиділи на своїх ліжках; змішуючись з тінями, лахматі, вони виглядали ширше, вищі зростом і здавалось, ставали все більшими; на останньому ліжку в кутку, де було темніше, сидів мужик і кивав головою і рукою.
