В білому плащі з кривавим подолом, шарудящою кавалерійською ходою, ранішнім ранком чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома крилами палацу ірода великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пілат.
Більш за все на світі прокуратор ненавидів запах трояндового масла, і все зараз  предвіщало поганий день, так як запах цей почав переслідувати прокуратора зі світанку.
Прокуратору здавалось, що трояндовий запах походить від кипарисів і пальм в саду, що до запаху шкіри і конвою примішується клятий трояндовий струмінь.
Від флігелів в тилу палацу, де розташувалась перша когорта дванадцятого блискавичного легіону, що прийшла з прокуратором до Єршалаїма, доносився в колонаду через верхній майданчик саду, і до гіркуватого диму, що свідчив про те, що кашевари в кентуріях почали готувати обід, примішувався той самий виразний трояндовий дух.
О боги, боги, за що ви караєте мене?
