Бобе, це ти? - невпевнено запитав він
Це ти, Джимі Велс? Крикнув чоловік у дверей.
"Клянусь серцем" вигукнув прибулець, хапаючи обидві чужі руки з своїми.
Це Боб, безсумнівно.
Я думав, що знайду тебе тут, якщо ти ще існуєш.
Ну, ну, ну! - двадцять років це довгий відрізок часу.
Старий пропащий, Боб; Я хотів, щоб ми востаннє, ще раз тут пообідали.
Як Захід ставився до тебе, старий?
Байстрюк; він дав мені все, що я в нього просив.
Ти сильно змінився, Джіммі.
Я ніколи не думав що ти висотою два чи три дюйми.
О, я підріс трошки після двадцяти.
Справи йдуть добре у Нью Йорку, Джіммі?
