Поважний перс піднявся, і знов пробурмотів щось своєю дерев'яною мовою.
Куцин, що не знав мов, похитав головою в знак того, що не розуміє.
"Ну і як я з ним буду розмовляти? - подумав він - Добре було би зараз послати за перекладачем, але справа досить делікатна, не можна говорити при свідках.
Перекладач розбовкає потім всьому місту"
І Куцин став згадувати іноземні слова, які знав з газет.
- Я міський голова... - промовив він. - тобто є, лорд-мер... муніціпале...
Вуй?
Компрене?
Він хотів висловити на словах, чи міміці своє громадське становище, і не знав як це зробити.
Допомогла йому в цьому його картина з великим написом: "Місто Венеція", що висіла на стіні.
Він вказав пальцем на місто, потім собі на голову, й таким чином, на його думку, вийшла фраза: "Я міський голова".
Перс нічого не зрозумів, але посміхнувся і сказав:
