"Ти впевнений, що тебе не заганяють в пастку?" — запитав я.
"Я маю підозру, що твоя підказка, якою б вона не була, приведе нас до комісара поліції і кількох десятків копів!"
"Мій дорогий, докторе", сказав Найт трішки грубо.
"Хотів би нагадати вам, що я не гравець."
"Дуже вибачаюся," — сказав я.
"Але я сумніваюся, що ти знайдеш Джонса."
Таксі зупинилося перед одним з найкрасивіших будинків.
Чоловік з довгими рудими вусами і значком детектива на вдвороті плаща, походжав туди-сюди по вулиці.
Час від часу,коли він відгортав свої вуса, щоб протерти обличчя, у ньому можна було впізнати риси колись відомого ньюйоркського детектива.
Джонс продовжував уважно наглядати за вікнами та дверима будинку.
