Кожна людина відносить себе до певної нації, країни.
Проте чи це лише документальна чи кровна приналежність, чи дійсно усвідомлене,роозуміння.
Сьогодні досить модно проявляти патріотизм, кричати "Я українець", але на цьому зазвичай закінчується любов до своєї країни.
Щоб дійсно з впевненістю казати я українець потррібно знати свою історію, літературу, своїх героїв,бачити недоліки, але все ж любити свою країну і з гордістю вимовляти цю фразу.
Під поняттям "українець" криється не лише приналежність спочатку до слов"ян, потім до Київської русі, Московської і Польської держави, Гетьманщини, СРСР і ,нарешті, України, а вільна нескорена людина, якій генетично передається любов до свого народу. Країни й нелюбов до будь-яких видів поневолення
Не можна стверджувати, що я українець, при цьому не знаючи українську мову  та історію, тоді це пусті, нічого не означаючі слова.
Українцям, мабуть не так як жодній іншій нації в світі, характерні волелюбність, бажання та здатність боротися за свої права.
Ці риси, характерні саме для нашої нації, зберігаються впродовж століть й передаються з покоління в покоління.
Впродовж всієї історії українці постійно відстоюють свої права, свою територію, борються проти гніту з боку різних країн-поневольниць.
Оскільки одне з походжень назви "Україна" є "край" - частина(шматок землі)від чогось цілого, що згодом стала цілим(країною), то й "українець" спочатку був русином, тобто частиною великого народу й згодом став окремою нацією, народністю.
Справжній українець не кричить про свій патріотизм на кожному кроці, а лише знає це, щиро вірить і гордо мовчить.
Українцям ніби на роду написано, що ми постійно мусимо проходити певні випробування й витримувати труднощі, проте це лише загартовує, робить сильнішою націю й об"єднує народ.
Ми завжди мусимо щось комусь доводити, виправдовуватись, проте головне вірити в свою унікальність й з честю носити звання "українець".
Навколо українців, зокрема їх походження, точаться незліченні дискусії, багатьом хочеться вірити, що ніколи й не існувало такої нації й мови, проте, незважаючи на це, кожен українець знає, що в нього багата історія, милозвучна мова й вільне, незкорене серце.
