"Сьюді, я вірю, що колись намалюю Наполеонівську затоку."
Доктор вернувся після обіду, і Сью вийшла в коридор.
"Є шанси, - сказав доктор, стискаючи худу руку Сью. - з хорошим харчуванням ти переможеш.
А зараз я маю маю побачити іншого пацієнта.
Його ім'я Берман, я думаю він художник.
Пневмонія.
Він старий і слабкий чоловік та й випадок тяжкий.
Я не вірю в нього,  але сьогодні він переїжджає в лікарню для більшої зручності.
" На наступний день доктор сказав Сью: "вВона поза небезпекою.
Ти перемогла.
Хороше харчування і догляд - ось і все."
Після обіду Сью повернулася до ліжка де лежала Джонсі, і в'язав дуже вовняний, синій шашлик.
І обійняла її рукою і подушки.
