- Почекай, панночко, заховаймося, - прошепотів Заглоба.
Голос лунав все чіткіше.
- Бачиш щось, паночку? - запитала Олена.
- Бачу.
- Хто наближається?
- Кобзар з лірою.
Пахолок його супроводжує.
Якраз знімають взуття.
Перейдуть до нас через річку.
Невдовзі плюскання води засвідчило, що, власне, переходять.
Заглоба з Оленою вийшли зі сховку.
- Слава Богу! - сказав голосно шляхтич.
- На віки Слава - відповів дід, - А хто там є?
- Християни.
Не бійся, діду, ми свої.
- Щоб вам святий Миколай дав здоров'я і щастя.
- А звідки, діду, йдете?
- З Броварів.
- А ця дорога куди веде?
- До хуторів, пане, до села...
- А до Золотоноші нею дійдемо?
- Можна, пане.
- Давно вже вийшли з Броварів?
- Вчора рано, - пане.
- А в Розлогах були?
- Були.
Але кажуть, що туди "лицарі" прийшли, щоб битва була.
- Хто ж це сказав?
