- Як раз ! - сказав він. - Гаразд, нехай у мене залишаються.
А у вівторок, коли отримаю пенсію, надішлю тебе за них.
Взагалі, брешу, - продовжив він, раптово знову впадаючи в попередній сльозливий тон.-
І про тоталізатор брешу, і про пенсію брешу.
І ти мені неправду кажеш, Бориско.
Я ж відчуваю твою  щиру, добродушну політику.
Наскрізь я тебе розумію !
Личаки тому здалися завузькі, що душа у тебе широченна!
Ох, Боря, Боря!
Все я розумію і все я відчуваю!
- Ви на нову квартиру перебралися? - перебив його син, щоб змінити розмову.
- Так, брате, на нову.
Кожного місяця перебираюся.
Моя бабище зі своїм характером не може довго на одному місці вжитися.
- Я у вас був на старій квартирі, хотів вас до себе на фазенду запросити.
З вашим здоров,ям вам не завадило б пожити на чистому повітрі.
