- Пане міський голово, кажу, -Я не звичайний віруючий послідовник С. К. Лаіуса.
Я ніколи не навчався у медичному коледжі, кажу, - Я лиш підійшов як звичайна людина подивитись чи можу бути чимось корисний.
- Дуже вдячний вам, відповідає він.
- Пане лікаре Вау-ху, це мій племінник, пан Біддл.
Він намагався полегшити моє нездужання, але невдало.
О, Господи!
Оххх...! він відключається.
Я киваю головою пану Біддлу, присідаю на край ліжка й перевіряю його пульс.
- Дозвольте перевірити вашу печій, чи той, вашого язика, кажу я.
Потім я піднімаю його віки й зазираю в зірниці очей.
- Відколи ви хворієте, запитав я.
