"Мені набридло шахрайство", безрадісно сказав він.
"Ніхто, крім дурня б і уваги не звернув на ці папери зараз.
Але ти завжди був дурнем, Джим.
Я залишу тебе наодинці із твоєю долею"
Він узяв свої речі, забрався на вагонетку для пошти, нервово протер окуляри і зник у хмарі пилу.
Після того, як я помив посуд і змінив траву своєму коню, я перейшов дрібну річку і трохи пройшовся крізь кедри і пригальмував біля верхівки пагорба, що був схожим на сідло.
Це був надзвичайний день червня.
У житті не бачив стільки пташок, метеликів, бабок, коників та подібних чудовиськ із крилами та жалом.
