- Ні, я живу разом з тітонькою і сестрою{=>.
– }- Мій брат також офіцер, моряк, але він сімейний, має дружину і дитину.
Га!
Чухонець чомусь здивувався, усміхнувся по-ідіотськи коли вигукнув "га!" продовжуючи чистити свою смердючу люльку.
Климів якому було зле і було важко відповідати, щиро ненавидів його.
Він мріяв, що добре було б висмикнути з його рук шиплячу люльку і закинути її під диван, а самого чухонця вигнати в інший вагон.
"Недобрий народ ці чухонці і... греки, -думав він. - Зовсім зайвий, ні до чого не здатний, недобрий народ.
Займають лише місце на земній кулі.
Для чого вони?"
Думка про чухонців і греків призводила до відрази в усьому його тілу.
Для порівняння хотів він думати про французів і італійців, але згадка про ці народи викликала в ньому чомусь уявлення про шарманщиків, оголених жінках і закордонних олеографіях, що висять вдома в тітоньки над комодом.
