Арестант тим часом продовжив свою промову, але секретар нічого більше не записував, лише, витягнувши шию, як гусь, намагався не вимовити ні слова.
- Ну ось все і закінчилось, - говорив арештант, дивлячись на Пілата, - і я неймовірно цьому радий.
Я б порадив тобі, ігемон, залишити на деякий час палац і піти прогулятись пішки десь в околицях, ну хоча б в садах на Елеонській горі.
Гроза почнеться, - арештант повернувся, зажмурився від сонця, - пізніше, ближче до вечора.
Прогулянка принесла б тобі велику користь, а я із задоволенням супроводжував би тебе.
Мені в голову прийшли якісь нові думки, які могли б, підозрюю, здатись тобі цікавими, і я із захватом поділився б ними з тобою, тим паче, що ти справляєш враження дуже розумної людини.
ЧСекретар смертельно побліді
