Він сів близенько до тата на своєму малому стільчику.
Боб узяв його маленьку зморшкувату руку в свою, наче він любив дитину, і хотів, щоб вона залишилась із ним, і боявся, що її в нього віднімуть.
"Духу", - сказав Скрудж із зацікавленням, якого раніше ніколи не відчував, - "скажи мені, чи виживе Маленький Тім".
"Я бачу порожнє місце", - відповів Привид, - "у куточку біля комину, і старанно збережений ціпок без власника.
Якщо ці тіні не змінить Майбутнє, дитя помре."
"Ні, ні", - промовив Скрудж.
-"О ні, добрий Духу!
Скажи, що він буде врятований".
"Якщо ці тіні не змінить Майбутнє, ніхто з мого роду" - повернувся Привид - "не знайде його тут.
Що тоді?
Якщо йому судилось померти, нічого йому не залишається, крім як так і зробити та знизити перенаселення."
