Подив з'явився на обличчі секретаря, що схилився над низеньким столом записуючи покази.
Він підняв голову, але миттєво знову схилився до пергаменту.
- Безліч різних людей збирається у цьому місті до свята.
Бувають серед них маги, астрологи, віщуни та вбивці, - монотонно говорив прокуратор, - та трапляються й брехуни.
Ти, наприклад, брехун.
Написано чітко: підмовляв зруйнувати храм.
Так свідчать люди.
- Ці добрі люди, - почав арештант і, поспіхом додав: - ігемон, - продовжував: - нічому не навчились й усе наплутали, що я казав.
Я взагалі починаю остерігатись, що плутанина ця буде продовжуватись дуже тривалий час.
І усе тому, що він невірно записує за мною.
Настала тиша.
Тепер вже обидва хворих ока важко споглядали арештанта.
- Повторюю тобі, але в останнє: припини прикидатись божевільним, розбійник, - промовив Пілат м'яко і монотонно, - за тобою записано небагато, але записано достатньо, щоб тебе повісити.
