"Сонце схиляється, а смерті немає".
Тепер Левій Матвій безнадійно записав гострою паличкою так:
"Бог!
За що гніваєшся на нього?
Пошли йому смерть".
Записаши це, він болісно всхлипнув і знову нігтями поранив свої груди.
Причина відчаю Левія полягала в тій страшній невдачі, що наздогнала Іешуа і його, і, окрім цього, в тій важкій помилці, яку він, Левій, за його думкою, скоїв.
Позавчора вдень Іешуа і Левій знаходились у Віфанії під Єршалаімом, де гостювали в одного городника, допомагаючи господару, а до вечора збирались іти в холодку в Єршалаім.
Але Іешуа чомусь запоспішав, сказав, що у нього в місті невідкладна справа, і пішов біля полудня один.
Ось в цьому-то і полягала перша помилка Левія Матвія.
Навіщо, навіщо він відпустив його одного!
