- Далі, що писати? -запитує жандарм
Малахін викладає перед ним бланки, поштові і телеграфні розписки, рахунки...
Що йому потрібно від жандарма, він сам остаточно не знає; йому хочеться описати в протоколі не якийсь небудь відділений  епізод, а всі свої подорожі, всі свої втрати, розмови з начал начальником станції, описати довго і правильно.
- А на сторінці Z. , -говорить він, - напише: начальник станції відєднав мої вагони від воєнного поїзда ,тому що, моє обличчя йому не сподобалося.
І йому хочеться, щоб жандарм неодмінно згадав про обличчя.
Той втомлено слухає і , не до слухавши, продовжує писати.
Свій протокол він закінчує так: "Вище перечислене я, унтер-офіцер Черед, записав в цей протокол і постановив представити начальнику Z-го відділення, а копію видати мішану Гаврилові Мелахину".
Старий бере копію, прикріплює її до паперу, яким набитий його боковий  карман, і дуже задоволений іде до себе в вагон
