Бузкова спина здригнулася, але, ймовірно, випадково, бо не міг же іноземець зрозуміти те, що говорили по-російськи Коров'єв і його супутник.
- Кароші? - строго питав бузковий покупець.
- Світова, - відповідав продавець, кокетливо колупаючи вістрям ножа під шкірою.
- Кароші люблю, поганий - ні, - суворо говорив іноземець.
- Як же! - захоплено відповідав продавець.
Тут наші знайомі відійшли від іноземця з його лососиною до краю кондитерського прилавка.
- Жарко сьогодні, - звернувся Коров'єв до молоденької, червонощокої продавщиці і не отримав від неї ніякої відповіді на це.
- Скільки коштують мандарини? - поцікавився тоді у неї Коров'єв.
- Тридцять копійок кіло, - відповіла продавщиця.
- Все кусається, - зітхнувши, зауважив Коров'єв, - ех, ех ... - Він трохи ще подумав і запросив свого супутника: - Їж, Бегемот.
Товстун узяв свій примус під пахву, опанував верхнім мандарином в піраміді і, тут же зі шкурою зжерти його, взявся за другий.
