- Боже мій! - вигукнув новоприбулий, схопивши його за руки.
- Це Боб, точно доля.
Я був упевнений, що знайду тебе тут, якщо ти все ще існуєш.
Так, так, так! -- двадцять років-довгий термін.
Старе пішло, Боб; шкода, що це не тривало довго, так що ми могли б ще раз повечеряти там.
Як Захід обійшовся з тобою, старина?"
- Хуліган, він дав мені все, про що я просив.
Ти дуже змінився, Джиммі.
Я ніколи не думав, що ти такий високий на два-три дюйми."
- О, я трохи виросла після двадцяти.
" - Добре живеш в Нью-Йорку, Джиммі?"
