На це Стравінський попереджувально-ввічливо нахилив голову.
- І ви - тут головний? - продовжував Іван.
Стравінський і на це вклонився.
- Мені з вами треба поговорити, - багатозначно сказав Іван Миколайович.
- Я для цього і прийшов, - відгукнувся Стравінський.
- Справа ось у чому, - почав Іван, відчуваючи, що настав його час, - мене в божевільні вирядився, ніхто не бажає мене слухати!
..
- О ні, ми вислухаємо вас дуже уважно, - серйозно і заспокійливо сказав Стравінський, - і в божевільні вас рядити ні в якому разі не дозволимо.
- Так слухайте ж: вчора ввечері я на Патріарших ставках зустрівся з таємничою особистістю, іноземці не іноземцем, який заздалегідь знав про смерть Берліоза та особисто бачив Понтія Пілата.
Свита безмовно і не рухаючись слухала поета.
- Пилата?
Пилат, це - який жив при Ісусі Христа? - мружачись на Івана, запитав Стравінський.
- Той самий.
