Тим часом, пані піднялась з усмішкою.
"Між тим, циганко, якщо ні ти, ні твоя коза не маєте нічого, щоб нам станцювати, то що ви тут робите?"
Не відповідаючи, циганка направлялась до дверей.
Але чим ближче вона підходила, тим більш повільним ставав її крок.
Здавалось, невидимий магніт тримав її.
Раптом вона повернула очі, повні сліз на Фебуса та зупинилась.
"Боже правий!, - крикнув капітан, - все йде не так!
Поверніться і затанцюйте нам щось.
До речі, красо любові, як вас звати?"
"Есмеральда", - відповіла танцівниця, не відводячи погляду.
Почувши дивне ім'я, дівчата вибухнули сміхом.
"Ось бач, - сказала Діан, - жахливе ім'я для молодиці!"
