Маргарита посміхнулась і зробила спробу відідвинути від себе стакан.
- Сміливо пийте, - сказав Воланд, і Маргарита одразу взяла стакан в руки.
- Гелла, сідай, приказав Воланд і пояснив Маргариті: - Ніч з повним місяцем - святкова ніч, і я вечеряю в тісній компанії наближених і слуг.
Так, як ви почуваєте себе?
Як пройшов цей виснажливий бал?
- Приголомшливо! - затріщав Коровйов, - всі зачаровані, закохані, подавлені, стільки такту, стільки вміння, чарівності і шарму!
Воланд мовчки підняв і чокнувся з маргаритою.
Маргарита покірна випила, умаючи, що тут же їй і буде кінець від спирту.
Але нічого поганого не відбулось.
Живе тепло потекло по її животу, щось м'яко стукнуло в потилицю, повернулись сили, ніби вона встала після довгого освіжаючого сна, окрім того, відчула вовчий голод.
І при згадці про те, що вона не їла нічого з вчорашнього ранку, він ще більше розігрався.
Вона стала жадно ковтати ікру.
