Вибачте,Аліса Осипівна,але я повинна вам сказати...моє важку необхідність...
Подивившись на конверт,француженка довідалась в чому справа,і вперше за весь час уроків її обличчя здригнулось і холодний діловий вираз обдиччя зщез.
Вана трохи зарум'янена і опустивши очі почала нервово перебирати пальцями свій тонкий золотий ланцюжок.
І Воротов дивлячись на її засоромленість зрозумів як як для неї був важливий рубль і як тяжку було б залишитись цього заробітку.
Я повинний вам сказати -пробурмочав він,засоромившись ще більше і в грудях у ньго здрогнуло,він хутко сунув конверта у карман і продовжив:-Вибаяте я...я залишу вас на десять хвилин...
І роблячи вигляд що він зовсім не хотів відмовляти їй,а лиш попросив залишити її не надовго,він вийшов в іншу кмнату і присидів нам десять хвилин.
І потім повернувся ще більше засоромлений,він зрозумів ,що цей його вихідна короткий час вона може пояснити якось по своєму і йому було незручно.
