- За три хвилини десята, - оголосив він.
- Була рівно десята година, коли ми розійшлись тут біля дверей ресторану.
- Сподіваюсь справи на Заході йшли добре? - спитав поліцейський.
- Ще б пак!
Я сподіваюся, що Джиммі пощастило хоча б на половину.
Він був свого роду нудним, хоча і хорошим хлопцем.
Мені довелося змагатися з деякими найрозумнішими кмітливцями, щоб урвати своє.
У Нью-Йорку усі розм’якають.
Захід потрібен для того, щоб загострити людину.
Поліцейський покрутив дубинкою та зробив пару кроків.
- Я піду.
Сподіваюся, що ваш друг прийде.
Коли він точно з’явиться?
- Мушу сказати, що не знаю! - сказав другий.
- Я почекаю його щонайменше півгодини.
Якщо Джиммі живий, він буде тут вчасно.
До скорого, офіцере.
