Проходить ще декілька діб і нарешті в далечині, в смаглявому тумані показується столиця.
Шлях завершений.
Поїзд зупиняється, не доїжджаючи міста, поблизу товарної станції.
Бики, випущені з вагонів на волю, похитуються і спотикаються, ніби йдуть по слизькому льоду.
Зарершивши із вивантаженням і ветеринарним оглядом, Малахін і Яша заселюються в брудних, дешевих номерах на околиці міста, на тій самій площі, де відбувається торг худобою.
Живуть вони в бруді, їдять огидно, як ніколи не їли у себе вдома, сплять під різкі звуки поганого оркестріону, день і ніч граючого в трактирі під номерами.
Старець зранку йде кудись шукати покупців, а Яша цілими днями сидить в номері або ж виходить на вулицю оглянути столичне місто.
Він бачить брудну, угноєну площу, трактирні вивіски, зубчасту стіну монастиря в тумані...
Зрідка перебіжить він вулицю і загляне у вікно бакалійної крамнички, помилується на банки з різнокольоровими пряниками, позіхне і ліниво поплететься до себе в номер.
Столиця його не цікавить.
