Хтіла поумнічати тут
, на шчот «полюбисебетакой», «тригери-шмигери», «всі страхи із дєцтва», «винуваті батьки що ми виросли єбаньки», «не бійся бояцця», «будь собою, бухай матчу», «роби масаж писка гуашшю і ходи з синьою мордою», «я блогер-мені треба перезавантаження і єднання з природою», але «дайте мені 18-зірковий готель»....
Я от думаю, звідки отой молодняк ниньчє такий просвітлений?
Та ж їхнє пубертнатне становлення не гартувалось в ліхіє 90-иє?
Вони в ті часи ще пішки під стіл ходили..
Звідки у них стільки такого житєйського мудрствованія?
Шо вони знають про поїздку на базар Україна раз в три місяці по спортивний костюм?
Чи по кросовки на пінистій підошві, які носили всі в школі, окрім тебе?
Де вони розуміють що таке касета гурту Ван Гог, куплена по дорозі зі школи в кіоску за 5 грн?
А банан?
Банан який ївся годину, нє я його не їла, а так типу облизувала, щоб подовше потішитись його присутністю.
Де я в свої 16-18-20 років мала стілько розуму?
Раділа собі тихенько светрові зі старшої троюрідної сестри і втіхаря курила з 4-юрідною в лісі прості сігарєти  Космос, а не оті всякі ваші айкоси.....
А тепер усе інакше, інакше, просто-просто, просто навпаки.
Як співав колись поаулярний гурт Аква віта...
