"У поліцію.
Члена МАССОЛІТа Івана Миколайовича Бездомного.
Заява.
Вчора ввечері я прийшов з покійний М.А.Берліозом на Патріарщі пруди..."
І відразу поет заплутався, головним образом через слово "покійний".
З місця виходила якась безлепіца: як це так - прийшов з покійним?
Не ходять покойникі!
Дійсно, чого доброго, за божевільного приймуть!
Подумав так, Іван Миколайович почав виправляти написанне.
Вийшло наступне: "...з М.А. Берліозом, внаслідок покійний...".
І це не задовільняло автора.
Довелось примінити третю редакцію,  а та виявилась ще гірше перших двух: "...Берліозом, який потрапив під трамвай..."-а тут ще причепився цей нікому не потрібний композитор-однофамілець, і прийшлось вписати:"...не композитором..."
Намучившись з цими двома Берліозами, Іван все перекреслив і вирішив почати відразу з чогось дуже сильного, щоб неодмінно привернути увагу читача, і написав, що кіт сідає у трамвай, а потім повернувся до єпізоду з відрізаною головою.
Голова і передбачення консультанта привели його до думки о Понтіі Пілате, і для більшої переконливості Іван вирішив всю розповідь
про прокуратора викласти повністю з того самого моменту, як той у білому плащі з кривавої підкладкою вийшов в колонаду іродова палацу.
