Водій, до Калуських воріт!
У Калужці живе ваш кум,мануфактур-порадник Дятлов.
Він хватає вас до обіймів і тягне вас прямо  до закусочного столу.
За все життя образиш!
Не вип'єш – не відпущу!
Сережка, зайкрий-но двері на ключ!
Робити нічого, ви згнітивши серце п'єте.
Кум приходить до захвату!
- Ну, дякую! – каже він.
– За те, що ти гарна людина, давай ще раз вип'ємо.
Ні-ні-ні!
Образиш!
І не відпущу!
Треба пити другу.
– Дякую другу! – захоплюється кум.
– За те, що ти мене не забув, ще треба випити!
І так далі....
Випите у кума діє на вас так цілюще, що при наступному візиті(Сокольницький гай[11], будинок Кюрдюкової) ви господарку приймаєте за покоївку, а покоївці довго і гаряче потискаєте руку....
