"Суді, я була поганою дівчинкою," сказала Джонсі.
"Щось змусило той останній листочок ще висіти, щоб показати мені наскільки поганою я була.
Це гріх хотіти померти.
Ти можеш принести мені трішки бульйону та молока з протвейном.
А ні, принеси мені спочатку дзеркальце та постав ще подушки мені під спину, я сидітиму і дивитимуся як ти готуєш."
Годиною пізніше вона сказала:
"Суді, я сподіваюся, що колись зможу намалювати Неаполітанський залив."
Лікар приходив в обід і Сью мала нагоду вийти в коридор коли він йшов.
"Рівні шанси," сказав лікар, беручи в свої долоні худу та тримтячу руку Сью.
"З хорошим доглядом ти переможеш."
А зараз мені треба йти вниз до іншого пацієнта.
Його звати Берман, я думаю він -- художник.
у нього теж пневмонія.
Він є старим, слабким чоловіком, і хвороба протікає в нього важко.
Я думаю у нього немає шансів, та ми госпіталізуємо його сьогодні, щоб йому було комфортніше. "
