Хоча Скрудж і звик до примарної компанії, він злякався тихої фігури настільки, що його ноги почали тремтіти, він зрозумів, що заледве може втриматися на ногах, коли приготувався слідувати за істотою.
Дух зупинився на короткий час, даючи можливість прийти в себе.
Але Скруджу було тільки гірше від цього.
Він був нажаханий, примарні очі зупинилися на ньому, в той час коли він не міг побачити нічого, крім примарної руки та темряви.
"Дух майбутнього" - він закричав, - "Я боюсь тебе більше, ніж будь-що, я бачив.
Але знаю, що ти маєш добрі наміри і я надіюсь жити не такою людиною, якою я був раніше, я готовий скласти тобі компанію і роблю це з вдячністю у серці.
Ти поговориш зі мною?"
