Азазелло просив не хвилюватися, впевнював, що він бачив не тільки голих жінок, а й навіть жінок з начисто здертою шкірою, охоче підсів до столу, перед чим поставляючи в кут у річки якісь згорток в темній парче.
Маргарита налила Азазелло коньяк, і він охоче випив його.
Мастер, не відводячи від нього очей, зрідка над столом тихенько щипав собі кисть лівої руки.
Але щипки ці йому не допомагали.
Азазелло не розчинявся в повітрі, так, правду кажучи, в цьому не було необхідності.
Нічого страшного в рижуватій маленького росту людині не було, хотя тільки око з білизною, але таке буває і без всякої магії, хотя одежа не зовсім звичайна - якась ряса або плащ, одначе , якщо вдуматись, то і це попадається.
Коньяк він тоже ловче пив, як і всі добрі люди, цілими стопками і не закусуючи.
Від чого самого коньяку у майстра зашуміло в голові, і він почав думати:
