"Док," - каже майор, "я тяжко хворий.
Скоро помру Ви справді ніяк не можете мені допомогти?"
"Містер Майор," кажу я, " Я не учень С. К. Лапіуса і навіть не проходив курс у медицинському коледжі.
Я лише прийшов сюди як товариш, щоб подивитися, чи зможу я бути корисним."
"Я вам дуже вдячний",- відповів він "Доктор Во-ху, це мій племінних, містер Бідл.
Він намагався полегшити моє горе, проте спроба виявилася невдалою.
О, Господи!
Оу-оу-ої!!" - проспівав хлопець.
Я привітно кивнув містеру Бідлу і сів біля ліжка щоб перевірити пусьс майора.
"Дайте подивитися чи все добре із твоєю печінкою - висунь язика."- кажу я.
Потім піднімаю його повіки і пристально дивлюсь у зіниці.
