Тут адміністратор підстрибнув і закричав так, що Римський здригнувся.
-Згадав!
Згадав!
У Пушкіному відкрилася чебуречна "Ялта"!
Усе зрозуміло!
Поїхав туди, напився та тепер звідти телеграфує!
-Ну, це вже занадто, - смикаючись щокою, відповів Римський, і в очах його горіла справжня важка злість, - ну що ж, дорого йому ця прогулянка обійдеться, - тут він раптом спіткнувся й нерішуче додав: -Але як же, адже карн7ий розшук...
-Це дурниця!
Його власні жарти, - перебив експансивний адміністратор і запитав: - А пакет везти?
-Обов'язково, - відповів Римський.
І знову відчинилися двері, і ввійшла та сама...
"Вона!" - чомусь із тугою подумав Римський.
І обидва встали назустріч поштарці.
На цей раз у телеграмі були слова:
"Дякую підтвердження терміново п'ятсот карний розшук мені завтра вилітаю Москву Лиходєєв".
-Він із глузду з'їхав... - слабо сказав Варенуха.
Римський же подзвенів ключем, витягнув із ящика неспалюваної каси гроші, відрахував п'ятсот рублів, подзвонив, вручив кур'єру гроші та послав його на телеграф.
