Римський стукнув себе кулакос по голові,плюнув і відскочив від вікна.
Він просидіі деякий час коло стола,прислухаючись до  вулиці.
Свист в різних точка досягав найвищої сили,а потім став затихати.
Скандал,на подив Римського,ліквідувався  якось несподівано швидко.
Прийшла пора діяти,доводилось пити гірку чашу відповідальності.
Апарати були відремонтовані під час третього поділу.
Необхідно було телефонувати,сповістити про те ,що сталося,просити про допомогу,виправдовуватись,валити все на  Лиходєєва,вигороджувати себе і так далі.
Тьфу ти,диявол!
Діа рази засмучений директор клав руку на трубку і двічі її знімав.
І раптом, в мертвій тиші кабінета сам апарат зазвенів прямо в обчиччя  фіндиректора,і той здригнувся і охолов...
»Проте у меня гарно стрепенулися нерви»,- подумав він і підняв телефон,Тойчас відсахнувся він неї і став біліший від паперу.
Тихий,водночас вкрадливий і розпусний жіночий голос прошепотів в трубку:
