Важкі чоботи Марка прокарбували мозаїкою, за ним нечутно пішов зв'язаний, настала повна тиша, аж стало чутно, як туркотіли голуби на майданчику під балконом і вода у фонтані струменіла вигадливу приємну пісеньку.
Прокуратору схотілось піднятись, підставити скроні під струмінь води і так завмерти.
Та він знав, що й це йому не допоможе.
Щуробій вивів арештованого з-під колон та вийняв батіг із рук легіонера, який стояв у підніжжя бронзової статуї, несильно розмахнувся і вдарив арештанта  по плечах.
Рух кентуріону був невимушеним та легким, але зв'язаний миттєво звалився додолу, ніби йому підрубали ноги, захлинувся повітрям, зблід з лиця й очі його знетямились.
Однією лівою рукою Марк легко, ніби порожній мішок, різко підняв в повітря ув'язненого, поставив його на ноги і гугняво заговорив, погано вимовляючи арамейські слова:
