- Хм...
Чим ж це вона вам так сподобалася? - запитує задоволений чоловік.
- Неймовірне, поетичне створіння, яке може торкнутися і закохати в себе навіть камінь!
В загальному, ви, мужики, прозаїки і розумієте своїх жінок тільки в перших місяць після весілля...
Зрозумійте, що ваша дружина ідеальна жінка!
Зрозумійте і радійте, що доля послала вам таку дружину!
Таких-то саме в наш час і потрібно жінок... саме таких!
- Що ж в ній такого особливого? - дивується чоловік.
- Помилуйте, красуня, повна грації, життя і правди, поетична, щира і в той же час загадкова!
Такі жінки якщо раз полюблять, то люблять сильно, усім запалом...
І інше в такому роді.
Чоловік в той же день, лягаючи спати, не втерпить, щоб не сказати дружині:
- - Бачив я Петра Семеновича.
Жахливо тебе розхвалював.
У захваті...
І красуня ти, і граціозна, і загадкова...
і ніби любити ти здатна якось особливо.
З сім мішків гречаної вовни наговорив...
Ха-ха...
