На це Фагот ображено вигукнув:
- Що ви, що ви! – і кіт від образи нявкнув.
- Я беру цю пару, мосьє, - сказала брюнетка з гідністю, надягаючи й другу туфлю.
Старі туфлі брюнетки були викинуті за фіранку, і туди ж прослідувала й вона сама у супроводі рудої дівиці та Фагота, який ніс на вішалках декілька модельних суконь.
Кіт метушився, допомагав та для більшої важливості повісив собі на шию сантиметр.
Через хвилину з-за фіранки вийшла брюнетка в такій сукні, що по усьому партеру прокотилося зітхання.
Хоробра жінка, що на диво погарнішала, зупинилась біля дзеркала, повела оголеними плечима, торкнулася волосся на потилиці й вигнулася, намагаючись зазирнути собі за спину.
- Фірма просить вас прийняти це на згадку, - сказав Фагот і подав брюнетці відкритий футляр з флаконом.
- Мерсі, - з пихою відповіла брюнетка й пішла трапом у партер.
Допоки вона йшла, глядачі підскакували торкаючись футляру.
