- Люди без причини не помирають, - сказав лікар.
- Так, звісно, але все ж таки... не можу припустити, щоб вона отруїлась.
Але дивно,  як до цього часу мені в голову не приходила можливість такої смерті!..
І ніхто не думав про це!
Всі були здивовані, що її пророцтво збулося, і думка про можливість... такої смерті була далекою...
Та й не може бути, щоб вона отруїлась!
Ні!
Слідчий задумався.
Думка про дивно помершу жінку не залишала його і під час розтину.
Записуючи те, що диктував йому лікар, він похмуро рухав бровами і тер собі лоб.
- А хіба є такі отрути, які вбивають за чверть години, мало-помалу і без усякого болю? - спитав він у лікаря, коли той розтинав череп.
- Так, є.
Морфій, наприклад.
- Хм...
Дивно...
Пам'ятаю, вона тримала в себе щось схоже...
Та навряд чи!
