- Так...ну ступай.
Програвши два рублі, Фінкс згадує про гімнназію і приходить в жах.
- Господи, уже третя година! - вигукує він.
- Як я у вас засидівся!
Бувайте, побіжу!
- Пообідайте все заодно у мене, тоді йдіть,- говорить Ляшкевький.
-Встигнете.
Фінкс залишається, але з умовою, що обід буде продовжуватись не довше десяти хвилин.
Пообідавши, він п'ять хвилин сидів на дивані і думав про потріскану стіну, потім рішуче поклав голову на подушку і озвучиує кімнату пронизливим носовим свистом.
Поки він спить, Ляшкевський, не схвалюючи післяобіднього сну, сидить біля вікна. дивиться на дрімаючого гостя і брязчить:
-У, пса кров!
І як це ти не задубієш від ліні!
Ні праці, ні розумових інтересів, тільки одні розтущі процеси...
Гидота!
ТЬХУ!
О шостій годині прокидається Фінкс.
- Пізно вже у гімназію,- говорить він, потягуючись.
- Прийдеться завтра піти, а зараз...відігратися, чи що?
Давайте ще одну партію...
