Лєвий з ненавистю поглянув на Пілата і посміхнувся досить недоброю посмішкою, що обличчя його спотворилось зовсім.
- Все хочете відібрати?
І останнє, що маю?- запитав він.
- Я не сказав тобі - віддай, - відповів Пілат,- я сказав- покажи.
Лєвий  покорпався за пазухою і вийняв сувій пергаменту.
Пілат взяв його, розвернув, розстелив його між вогнями и, прищурившись, почав вивчати малозрозумілі чорнильні знаки.
Важко було зрозуміти ці криві рядки, і Пілат щурився і нахилявся до самого пергаменту, водив пальцем по рядках.
Йому вдалось все-таки розібрати, що записане презентує собо незвязний ланцюжок якихось висловів, якихось дат, господарських нотаток і поетичних відривків.
Дещо Пілат прочитав :"Смерті немає...
Вчора ми їли солодкі весняні баккуроти..."
Гримасуючи від напруги, Пілат щурився , читав : " Ми побачимо чисту річку води життя...
Людство буде дивитись на сонце через прозорий кристал..."
