Кот, відставивши від очей бінокль, тихенько підпірну свого короля в спину.
Той в розпачі закрив обличчя руками.
- Поганенько діло, дорогий Бегемот, - тихо сказав Коров'єв отруйним голосом.
- Положення серйозне, але аж ніяк не безнадійна, - відгукнувся Бегемот, - щобільше: я цілком впевнений в остаточній перемозі.
Варто тільки гарненько проаналізувати стан.
Цей аналіз він почав виробляти досить дивним чином, саме став кроїти якісь пики та підморгувати своєму королю.
- Нічого не допомагає, - зауважив Коров'єв.
- Ай! - скрикнув Бегемот, - папуги розлетілися, що я і передбачав!
Дійсно, десь далеко почувся шум численних крил.
Коров'єв і Азазелло кинулися геть.
- А, чорт вас візьми з вашими бальними витівками! - буркнув Воланд, не відриваючись від свого глобуса.
Лише тільки Коров'єв і Азазелло зникли, миготіння Бегемота прийняло посилені розміри.
Білий король нарешті здогадався, чого від нього хочуть, раптом стягнув з себе мантію, кинув її на клітку і втік з дошки.
Офіцер кинуте королівське вбрання накинув на себе і зайняв місце короля.
Коров'єв і Азазелло повернулися
