—  Як тобі йшлося цього разу? —  запитав він.{=>
} "Я грав у кеглі, —  сказав він, —  і програв кілька світлих".
— Тобі не стало лячно?
— Та ну, - сказав він, - мені було весело.
Аби я лишень знав, що таке "лячно"!".
Третьої ночі він знову сів на лавку і незадоволено повторював "аби мені лише було лячно!"
Пізніше прийшло шестеро великих чоловіків і принесли труну.
Тоді він сказав: "Це напевне мій татко, який помер пару днів тому", поманив пальцем і закричав "ходи, татку, ходи", вони поставили труну на землю, але він підійшов і зняв кришку труни: всередині лежав мрець.
Він доторкнувся до його обличчя, але той був холодний як лід.
"Чекай-но, - сказав він, - я трохи тебе обігрію, підійшов до вогню, погрів свою руку і поклав йому на обличчя, але мрець лишився холодним.
Тоді він вийняв його, посадив до вогню і поклав собі на коліна і став розтирати йому руки, щоб розрухати кров.
