Ну, а ти як?
На платню, чи що? - запитав він.
- Яке за платню!
За порятунок душі їздимо, світ послав ...
- Так задарма і їздиш?
- А хто ж буде платити?
Не з власного полювання їжу, світ послав, але ж світ за мене і хліб прибере, і жито посіє, і повинності справить ...
Стало бути, не задурно!
- А живеш чим?
- Христа ради.
- Мерінок-то у тебе мирський?
- Мирський ...
- Та-ак, братик ти мій ...
Покурить у тебе немає?
- Не палю, хлопець.
- А якщо у тебе кінь здохне, що тоді робити станеш?
На чому поїдеш?
- Навіщо їй дихнути?
Не треба вмирати ...
- Ну, а якщо ... розбійники на тебе нападуть?
І балакучий Кузьма запитав ще: куди подінуться гроші і кінь, якщо сам Єфрем помре? куди народ буде класти монету, якщо чашка раптом виявиться повною?
що, якщо у чашки дно провалиться, і т. п.
А Єфрем, не встигаючи відповідати, тільки віддувався і здивовано поглядав на свого супутника.
