 - Він царю служив, може, кров проливав, а ми з ним як зі свинею вчинили. Треба б його, хворого, додому привезти, нагодувати, а ми йому навіть шматочка хліба не дали.

 - Так, так я і дам тобі паску зіпсувати. Та ще й свячену! Ти б її з козаком пошаткував, а я б потім вдома очима лупала? Ич ти який!

Максим потихеньку від дружини пішов до кухні, завернув у серветку шматок паски і п'ятеро яєць і пішов у сарай до робітників.

 - Кузьма, кидай гармонь, - звернувся він до одного з них. - Сідлай гнідого чи Іванчика і рушай хутчіш до Кривої Балочки. Там хворий козак з конем, так ось віддай йому це. Може, він ще не поїхав.

Максим знову повеселішав, але, після очікування Кузьми протягом декількох годин, не витримав, сідлав коня і поскакав йому назустріч. Зустрів він його у самої Балочки.
