"Містере Мейор, -- каже І, -- я не звичайний передбачений учень С. К. Лапіуса. Я ніколи не брав курсу в медичному коледжі. Я просто прийшов як наближений, щоб подивитись, чи міг би я надати єдиноразову допомогу."

"Я дуже вдячний вам, -- каже він, -- Доктор Ва-Ху -- мій племінний, містере Біддл. Він намагався полегшити мої страждання, але все безрезультатно. О Господи! Оу-оу-оу! -- проспівав він".

Я погодився з містером Біддлом, сів на ліжко і відчув пульс майора. "Дозвольте подивитись вашу печінку, ваш язик, маю на увазі. -- сказав я." Потім я припівдняв повіки його очей і подивився близько на зіниці.

Я спитав: "Як довго ви хворієте?"
