Прозвучав тьмяний хворий голос:
- Ім'я?
- Моє? - кваплячись відізвався арештований, усім нутром виражаючи готовність відповідати толково, не викликати більше гніву.
Прокуратор сказав неголосно:
-  Моє - мені відомо. Не прикидайся більш дурним, ніж ти є. Твоє.
- Ієшуа, - поспіхом відповів арештант.
- Прізвище є?
- Га-Ноцрі.
- Звідки ти родом?
- Із міста Гамали, - відповів арештант, головою показуючи, що там, десь далеко, направо від нього, на півночі, є місто Гамали.
- Хто ти по крові?
- Я точно не знаю, - швидко відповів арештований,  - я не пам'ятаю своїх батьків. Мені казали, що мій батько був сирійцем...
- Де ти живеш постійно?
- У мене немає постійної домівки,- сором'язливо відповів арештант, - я подорожую з міста до міста.
- Це можна виразити коротше, одним словом - бродяга, - сказав прокуратор і спитав: - Рідні є ?
- Немає нікого. Я один у світі.
- Чи знаєш ти грамоту?
